- повішення
- -я, с.Задушення в петлі (зашморзі) від ваги свого тіла.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
повішення
Смотреть что такое "повішення" в других словарях:
повішення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
повішений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повісити. || пові/шено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. пові/шений, ного, ч.; пові/шена, ної, ж. Людина, скарана на смерть через повішення … Український тлумачний словник
повішати — аю, аєш, док., перех. 1) Повісити, почепити все чи багато чого небудь. 2) Скарати на смерть через повішення всіх чи багатьох. 3) діал. Повісити (у 3 знач.) … Український тлумачний словник
повісити — і/шу, і/сиш, док., перех. 1) Зачепивши якийсь предмет за що небудь, надати йому висячого положення. || Прикріпити, причепити що небудь до вертикальної поверхні. || Перекинувши що небудь через щось, накинувши на щось, залишити висіти. 2) Опустити … Український тлумачний словник
повіситися — і/шуся, і/сишся, док. 1) Позбавити себе життя, заподіяти собі смерть через повішення. 2) рідко. Зайняти висяче положення … Український тлумачний словник
повіситися — (позбавити себе життя перев. через повішення), задавитися, задавлюватися, у[в]давитися … Словник синонімів української мови
вішальник — а, ч. 1) зневажл. Той, хто здійснює репресії, вішає людей. 2) Той, хто повісився або страчений через повішення … Український тлумачний словник
вішати — вішам, шаш, Пн. [1.] Вішати, надавати чому небудь висячого положення, повісити. [2.] Страчувати через повішення … Словник лемківскої говірки
вішати — аю, аєш, недок., перех. 1) Надавати чому небудь висячого положення. •• Ві/шати го/лову (но/са) журитися, вдаватися в розпач, утрачати надію. 2) Страчувати через повішення … Український тлумачний словник
вішатися — аюся, аєшся, недок. 1) Набувати висячого положення; підвішуватися. •• На ши/ю ві/шатися кому нав язуватися кому небудь (про нескромних жінок). 2) Кінчати життя самогубством через повішення … Український тлумачний словник
